Blundell's – одна з найстаріших приватних шкіл Великобританії, яка надає якісну освіту з 1604 року. Девіз школи «Для країни і людей». Незважаючи на те, що в основі філософії школи лежать традиційні цінності, в навчанні використовуються сучасні методи викладання, школа оснащена на найвищому рівні, а турбота про студентів завжди вражає як батьків, так і самих дітей. Своїм досвідом навчання в Blundell's з нами поділився Аркадій Котруце – співзасновник і САO (Chief Amazement Officer) DEC camp, для якого два роки, проведені в школі, стали не тільки яскравим спогадом, але і важливим етапом на шляху освіти довжиною в життя.
Аркадій, коли і як ви стали студентом Blundell's?
Я вчився в Blundell’s два роки, з 2005 по 2007 роки, ставши одним зі школярів з пострадянських країн, які виграли стипендію і були відправлені до Blundell's на рік. Мені вдалося добре зарекомендувати себе, і на наступний рік школа сама запропонувала мені стипендію. В результаті я закінчив A-level.
Якими були ваші перші враження від школи? Що найбільше запам'яталося?
Це був розрив усіх шаблонів. До Blundell's я вже бував в Англії, але школа вразила мене з кількох причин. По-перше, масштаби школи і якась пасторальна ідилія. Мабуть, завдяки великій території в школі є просто величезні спортивні поля для регбі, футболу, крикету, корти для тенісу та інших видів спорту, про які до приїзду в школу я навіть не чув.
По-друге, я жив у резиденції, де більшість хлопців професійно займалися спортом. Не можу сказати, що я був супер спортивним студентом, але поступово я почав більше займатися спортом, і в той же час залучати своїх нових друзів до різних активностей, які мені були особливо цікаві.
По-третє, суперцікаві були і вчителі. Я пам'ятаю, що вчитель математики і геометрії, а також глава нашої резиденції, любив грати в більярд. На прикладі більярду він нам пояснював математику і геометрію. А наш тренер з футболу викладав історію, і завжди жваво цікавився різними країнами. У школі навчалося всього 500 студентів, тому кожному приділялося багато уваги.
Цікавитесь середньою освітою у Великобританії? Дізнайтеся все про кращих британських школах і програмах.
Що вам найбільше сподобалося в навчанні?
Я був у захваті від того, що можу обирати предмети і не вчити десяток тих, які в житті мені не знадобляться, як це було в моїй школі в Молдові. Програма A-level для мене була просто дивом. Я обрав три предмети, які мені були необхідні, оскільки я збирався вивчати економіку. Це були математика, економіка, вища математика. Потім я обрав право. І ще пізніше – французьку мову, яку добре знав, і психологію, тому що мене вона дуже цікавила.
Мені подобалися методи викладання. Не було ніякого тиску, гонитви за оцінками. У західних школах не прийнято списувати – і це для мене тоді теж було великим сюрпризом. Всі розуміють, що навчаються для себе, і що на підсумковому іспиті списати не вийде.
Кількість студентів у класах була невеликою від 3 до 5, максимум 10. Тому викладачі кожному приділяють увагу.
Я трохи шкодую, що не обрав такі предмети, як, наприклад, роботу по дереву, творчість, спорт, який вивчався з точки зору фізіології, а не був простими уроками фізкультури. Для мене було дивним, що творчість, яку у нас зазвичай в школах і предметом не вважалася, в Blundell's була справжнім мистецтвом з театральними постановками, сценаріями, декораціями, костюмами – і все це робили самі студенти.
А наскільки інтенсивним було навчання? Чи залишався вільний час?
У кожного студента був свій план, який залежав від програми. На A-level у перший рік студент може обрати мінімум чотири предмети, потім залишити тільки три. Ми вчилися шість днів на тиждень. У середу і суботу тільки до дванадцятої години. Кожен день у нас було 6 уроків по 45 хв – не так багато. Були дні, коли я починав вчитися о 12:00 і навчався до 15:00. Потім, кожен день десь з 15:00 до 16:00, ми займалися спортом, їздили на змагання. Після спорту був час на домашню роботу. Причому, чим старше студент, тим більше школа йому довіряє і менше контролює. Я міг займатися у себе в кімнаті або йти в бібліотеку. Бібліотека там, до речі, дуже красива і зручна.
Як ви зарекомендували себе, як проявляли ініціативу?
Я добре вчився, і розумію, що для школи я був потенційним студентом, який вступить до хорошого університету. Так і сталося. Для шкіл це важливо. І справа не тільки в тому, що кількість успішних студентів відбивається на рейтингу навчального закладу. Школі просто сподобалися кілька моїх ініціатив. Наприклад, я активно включався в англійське життя, постійно просив, щоб ми брали участь в якихось заходах, конкурсах, змаганнях. Так наша команда з дебатів дійшла до змагань національного рівня – і це було чи не вперше в історії школи.
Пам'ятаю ще, що якось сказав у бібліотеці, що у них немає близько 30-40 книг, які мені потрібні. Через тиждень мене покликали і сказали, що замовили для мене ці книжки. Протягом двох років навчання я використовував цю можливість – замовити необхідну мені літературу.
Що вам найбільше сподобалося з особливостей роботи зі студентами в Blundell's?
Сподобалося і запам'яталося те, що з кожним студентом протягом останніх двох років навчання індивідуально працював тьютор. Ця робота була націлена саме на вибір професії, спеціалізації і на подальший вступ до університету. Якщо для вступу до університету необхідно пройти інтерв'ю, тьютори допомагають підготуватися до проходження інтерв'ю, залучають професіоналів для проведення майстер-класів з відпрацювання навичок. Якщо необхідно писати есе, студенти вчаться це робити. Навіть якщо студент хоче вступати до університету в іншій країні, наприклад, в США, тьютори допомагають розібратися, що для цього потрібно, знаходять і готують до здачі необхідних тестів. Для мене це було абсолютно новим досвідом.
І ще, завдяки Blundell's я вперше зрозумів, що школа, насправді, – це не тільки зубріння, уроки, іспити та оцінки. Школа – це ще і багато практичних занять, спорт, театр, командна робота, розвиток навичок, необхідних для самореалізації.
Цікавитесь середньою освітою у Великобританії? Дізнайтеся все про кращих британських школах і програмах.
