Пару тижнів тому ваш син або донька не могли дочекатися поїздки в зарубіжну школу. Метушилися в очікуванні нових знайомств, занять і цікавих уроків, вони буквально рахували дні, що залишилися до від'їзду. Тепер же вони зривають ваш телефон своїми скаргами, оцінки та успішність котяться невідомо куди, а самі діти, схоже, не можуть думати ні про що інше, крім повернення додому. Що робити в такій ситуації?
Що сталося? Чи було рішення про відправку дитини за кордон помилковим? У чому причина депресії у дитини? А головне питання: що робити тепер?
Ваш учень скучив за домом – ось і вся відповідь. Ви витратили стільки зусиль, часу і нервів, щоб зважитися відправити його за кордон, а він уже втратив інтерес до нового місця, перебування далеко від батьків все більше його пригнічує, і, схоже, тільки тепер він почав усвідомлювати, скільки всього цікавого він «пропускає» вдома. Втім, ви будете раді почути, що туга за рідною домівкою – явище нормальне, природне і, що найважливіше, воно проходить.
Туга за домом, як правило, виникає після певної події – можливо, погана оцінка, непрості стосунки з оточуючими або просто невелика депресія – словом, все, що може наштовхнути дитину на думки про те, як же «добре» все було вдома. Ключові ознаки суму за домом – це занадто часті дзвінки та електронні листи батькам (особливо ті, в яких він просить приїхати і забрати його), відмови від участі в колективних заходах (особливо в тих, які йому або їй раніше подобалися), навмисне відчуження від однолітків і/або сусідів по кімнаті, байдужість і втрата інтересу до подій навколо, а також постійні згадки про дім. Відверта розмова з дитячим психологом допоможе вам адекватно зреагувати на всі ці симптоми.
Хочете, щоб ваша дитина отримала освіту в одній з кращих зарубіжних шкіл? Дізнайтеся докладніше про навчальні заклади та програмах.
Перш за все, батькам, які хочуть допомогти своїй дитині впоратися з цими труднощами, слід знати, що туга за рідною домівкою – неминучий результат процесу адаптації. Крім того, важливо знати, що в ході цього дитина усвідомлює, що він або вона не тільки не «втратив» свій дім, а навпаки – набув абсолютно новий дім і оточення.
Як правильно вчинити?
Існує ряд практичних рекомендацій, слідуючи яким ви зможете допомогти синові або доньці впоратися зі своєю пригніченістю і швидше адаптуватися на новому місці.
Увійдіть в його крихке положення. Якщо дитині потрібно поговорити, вислухайте її. Не має значення, як ви ставитеся до школи і наскільки різняться ваші думки, найголовніше – дитина дізнається, що ви небайдужі до неї, її прохання і страждань. Крім того, ви повинні бути в курсі, що у неї на душі і на думці, знати, що вона переживає в даний період.
Дайте дитині можливість відчути себе в безпеці. Встановіть час щоденного «продзвону» і постійно дотримуйтеся його – навіть ці прості дії допоможуть їй відчути себе захищеною і не покинутою далеко від дому. Крім того, гарненько продумайте, коли їй варто і не варто дзвонити, а також скільки разів в день це потрібно робити. Якщо ви будете занадто опікати дитину – це теж недобре, так їй буде ще важче адаптуватися. Потрібно знайти золоту середину – щоб вона відчувала вашу турботу і співчутливість і, в той же час, розуміла, що повинна бути самостійною і сильною – дайте їй таку можливість.
Закликайте її до активності. Розпитуйте про позакласні заняття, клуби і спортивні секції і спонукайте до участі в них. Розповідайте дитині, як ви пишаєтеся її досягненнями в тому чи іншому занятті (наприклад, у футболі чи грі на музичному інструменті), як би вам самим хотілося взяти участь в тій чи іншій активності, і скільки цікавого вона пропустить, якщо відмовиться брати участь у шкільних заходах.
Відгук клієнта DEC education
Ігор і Ольга, батьки Валентина, учня британської школи-пансіону Gordonstoun School: & laquo; Коли почалися навчальні будні, у сина настав період нерозуміння, що відбувається, і почуття жалості до себе. Тут найголовніше, щоб батьки постійно говорили, що люблять його, вірять в нього, він все зможе» Читати весь відгук >>>
Допоможіть їй скласти список цілей на день або на тиждень, наприклад, участь в шкільному заході або запис в певний клуб. Надайте допомогу в організації вільного часу (наприклад, відвідування спортивного змагання або участь в колективному відпочинку з класом). Наявність плану на день сформує у дитини почуття впевненості і допоможе ефективно влитися в нову обстановку, навчить розставляти пріоритети і правильно планувати свій час.
Не забувайте контактувати зі шкільними психологами, вчителями та вихователями в гуртожитку. Вони дадуть цінну інформацію про процес адаптації дитини, про те, як вона проводить свій час. І ви теж у свою чергу допоможете співробітникам школи забезпечити необхідні умови для вашої дитини, знайти до неї правильний підхід.
У більшості випадків туга за домівкою швидко проходить, проте іноді вона може призвести і до більш серйозних наслідків. Якщо через кілька тижнів дитині не стає краще (вона як і раніше зриває телефон, ізолює себе від школи, погано вчиться), тоді вже варто бити тривогу. Зателефонуйте куратору вашої дитини, а також зв'яжіться з директором школи і/або шкільним психологом і подбайте про надання професійної допомоги своєму синові або доньці. Якщо грамотно і конструктивно підійти до цього питання, туга за домом зазвичай проходить протягом двох-трьох тижнів.
Дізнайтеся докладніше про школах, програмах і навчальному процесі за кордоном. Зробіть внесок в успішне майбутнє вашої дитини!
