Обираємо британський виш

Процес вибору британського вишу – заняття непросте, що вимагає кропіткого підходу і неабиякої кількості часу. А з огляду на те, що до вступу в британський виш потрібно ще й ґрунтовно готуватися, то просто тикнути пальцем під час вибору і сказати «хочу», на жаль, не вийде.

Одним з найважливіших критеріїв при виборі британського університету є рейтинг вишів. Благо з появою Інтернету знайти такі рейтинги не складно.

Кілька слів про рейтинги

Що відрізняє престижний зарубіжний університет? Правильно! Його висока позиція в рейтингу вишів. Багато британських університетів знаходяться на верхніх рядках, топ-50, топ-100 світових рейтингів вищих навчальних закладів. А деякі виші – Оксфорд, Кембридж, Університетський коледж Лондона і Імперський коледж Лондона – стабільно входять в десятку кращих вишів світу. Вступити до такого вишу – мрія кожного абітурієнта. І не тільки з України. Тому вступаючи в навчальні заклади, що знаходяться на самих верхніх рядках світових рейтингів, треба розуміти те, що вашими конкурентами будуть найдостойніші абітурієнти з інших держав. Однак вибір тільки цими університетами не обмежується – в рейтингах є досить прекрасних навчальних закладів, які підійдуть українському абітурієнту. Головне – правильно зробити свій вибір.

Вибір вишу за допомогою рейтингу

При зовнішній простоті даного питання проблема вибору, використовуючи рейтинг, – не таке вже легке заняття. Пояснимо це на простому прикладі. Припустимо, ви мало не з дитячого садка цікавилися модою і тепер хочете, щоб мода стала справою всього вашого життя. Цьому потрібно вчитися. Звичайно ж, в університеті. Природно, в британському. Безсумнівно, в одному з найкращих. Спробуємо обрати такий навчальний заклад за допомогою одного з найбільш глобальних університетських рейтингів – QS World University Rankings. І що ж ми побачимо: перші рядки рейтингу – Массачусетський технологічний інститут, Гарвард, Стенфорд, Кембридж, Оксфорд ... Але не всім же вступати в Оксфорд ... Шукаємо далі. Посерфивши сторінки топ-50 вишів рейтингу, ви, можливо, знову знайдете мало що цікавого. Так – солідно, так – дуже докладно, але де спеціалізації «індустрія моди» і «модний дизайн»? А влаштувалися вони в одному прекрасному виші, одному з найкращих в Британії, де «навчають моді», – Northumbria University в Ньюкаслі. І якщо ви горите модою, то вам валізи пакувати потрібно точно в Ньюкасл. До речі, а на якому місці цей університет в нашому знаменитому рейтингу? Відповідь вас збентежить: він знаходиться на позиції між 751 і 800 місцями. У зв'язку з цим виникає питання: чи той це виш, про який ви так мріяли? Той! Саме цей! Але в такому разі у вас, ймовірно, відразу ж повинні виникнути претензії до QS World University Rankings. Запевняємо вас: з рейтингом все в порядку. Те, що один з найбільш передових в індустрії моди виш виявився на настільки непочесному місці, пов'язано зі специфікою даного рейтингу. QS World University Rankings визначає місце університету завдяки різним показникам, де одним з найбільш важливих вважається рівень дослідницької роботи, прикладних досліджень. Але ж мода більше належить до сфери творчості – заперечите ви. Саме так! Тому таке низьке місце в рейтингу. З цього прикладу необхідно витягти один дуже важливий урок: у кожного рейтингу своя специфіка. Тобто укладачі рейтингу використовують методики, які можуть і не охопити всі без винятку виші з їх настільки строкатими спеціалізаціями і програмами. Відповідно рейтинг – хороший інструмент, але потрібно знати, як ним користуватися.

Деякі недоліки рейтингів

Незважаючи на те, що рейтинги – один з найпростіших і доступних джерел інформації, що стосуються вибору вишу, у них є певні недоліки.

Як вже говорилося, одним з найважливіших показників при складанні рейтингу є дані стосовно дослідницької роботи. Це дійсно важливо при визначенні рівня вишу. Однак не для всіх. Це може бути важливо для тих, хто хоче займатися дослідженнями, – магістрантів, аспірантів, докторантів. А ось якщо ви хочете отримати бакалаврський диплом (а бакалаврська програма не передбачає написання дослідницької роботи), то відповідно вас такий рейтинг не влаштує.

Крім того, в рейтингах мало уваги приділяється молодим вишам. Але ж серед них багато гідних закладів, де представлений високий рівень викладання, відмінна матеріальна база, прекрасні програми. Ось тільки знову-таки дослідний потенціал ще не накопичено через «юний вік» вишу. А це впливає на рейтинг. Тому прекрасний молодий виш можна тут і не знайти.

Що стосується вузькоспеціалізованих навчальних закладів, то, незважаючи на те, що творці рейтингів намагаються охопити найбільшу кількість вишів, через вузький профіль місце такого вишу в рейтингу не буде для вас достовірним показником. Тому спиратися на дані такого рейтингу в вузькоспеціалізованій сфері не варто.

Ну і, звичайно ж, якщо ви дивитеся на рейтинги, озираючись на свій гаманець, тоді рейтинг – теж не дуже хороший інструмент для вибору. Це як порівнювати покупку автомобілів Volkswagen і Porsche. Незважаючи на те, що обидва представники німецьких концернів прекрасні, кожен з автомобілів призначений для виконання різних функцій: один – сімейного авто, інший – машини представницького класу. Беручи до уваги вартість автомобіля і його функції – вам обирати, що купити. Головне – не витратити гроші на неякісне авто.

Підготовка до вступу

Підготовка до вступу до британського вишу передбачає два основні шляхи. Перший – післяшкільне навчання за програмами A-level та IB. Це програми дворічної підготовки для дітей, які закінчили середню школу і які вступатимуть до вищих навчальних закладів. Даний спосіб вступу вельми ефективний для іноземних абітурієнтів, оскільки за цей час студент, який займається за програмами A-level та IB, вибере ряд предметів вже з прицілом на подальшу спеціалізацію в виші та буде вступати з високим рівнем підготовки. Плюс до всього – за два роки навчання вдосконалюється англійська мова до необхідного рівня, і отримати прохідний бал при здачі тестів IELTS не складе особливих труднощів.

Другий шлях – підготовка за програмою Foundation. Це спеціальна, як правило, річна програма для абітурієнтів з-за кордону, що припускає підвищення рівня мовної підготовки, а в деяких випадках – вивчення профільних предметів. Вельми логічно проходити подібну програму при тому ВНЗ, в який абітурієнт збирається вступати. До слова, в такому випадку стандартна процедура подачі документів спрощується в рази. Foundation – своєрідний вступ в британську освіту, де майбутні студенти знайомляться з усіма тонкощами навчання в цій країні, це курси, де навчають вчитися.

Вступ: точність, пунктуальність, інформованість

Сам процес вступу до британського університету – теж досить тривале заняття. Подавати заявки потрібно якомога раніше – щоб на цікавій для вас програмі були місця. Заявку через електронну систему Служби прийому до університетів і коледжів (Universities and Colleges Admissions Service – UCAS) треба подавати за рік або півроку до вступу. Просто замість реальних балів ви вписуєте очікувані, і в такому випадку університет надішле вам умовну пропозицію (conditional offer). Тобто вони вас приймуть, якщо ви реально отримаєте зазначені вами раніше бали. При підготовці і подачі документів важлива точність, пунктуальність та інформованість. Вам необхідно точно знати, який крайній термін подачі заявок для вашого вишу (терміни можуть бути різними), ви повинні знати, коли необхідно визначитися з вибором, коли і в якому форматі проходити співбесіду, а також вміти грамотно скласти мотиваційний лист.

Три доповнення до мотиваційного листа

Як писати мотиваційний лист – про це викладено системно і досить-таки грунтовно на порталі DEC education. Однак до всього написаного слід додати ще три аспекти: щирість, правдивість і переконливість. Перш за все, представники приймальної комісії повинні побачити, що ваш лист написано щиро. Адже щирість – один з найважливіших компонентів цього, по суті, чи не найголовнішого документу під час вступу. Наприклад, складаючи лист, можна щиро розповісти про своє хобі, як воно виросло у велику пристрасть, і ви хочете пов'язати з цією пристрастю все своє професійне життя. Або поділитися своєю давньою мрією, яку ви бажаєте здійснити за допомогою університетських знань. Причому щирим треба бути не тільки з членами приймальної комісії, які будуть читати ваш лист, але і з самим собою. Будьте правдиві – мотиваційний лист це не твір на задану тему, в якому вам треба розвинути сюжет і захопити читача. «Читачі» вашого листа відразу визначать фальш. І обов'язково будьте переконливі. Якщо ви вчилися в Великобританії і не з чуток знаєте, що таке дебати, вмієте аргументувати свою точку зору, вам нескладно буде в своєму листі переконати приймальну комісію. Якщо ж ви не знайомі з британським освітою, знайте, що вам тепер завжди доведеться відстоювати свою точку зору і аргументовано переконувати опонентів. Чому б не зробити це вперше при написанні мотиваційного листа?

Кілька слів про співбесіду

Ще один важливий етап вступу – співбесіда. До речі, українським абітурієнтам в деяких випадках її можна пройти і по «Скайпу». Але в будь-якому випадку готуватися до неї потрібно серйозно, адже вам в розмові треба буде розкрити всі свої найкращі сторони – показати аналітичні здібності, бути переконливим, уміти гнучко мислити. Ви не повинні бути всезнайкою – всього не знає ніхто, вам треба показати, що ви вмієте мислити. Деякі питання на співбесіді можуть застати вас зненацька, наприклад: «Як особисто ви причетні до глобального потепління на планеті?» Або «Скільки в небі зірок?». Таким чином фахівець, який проводить з вами співбесіду, перевіряє ваші схильності до аналізу. І тут не така важлива правильна відповідь, як ваша здатність в процесі міркування обґрунтувати ту чи іншу точку зору. Головне – не поспішати, не боятися і не забути з переляку англійську мову.

Вступ до Оксфорду і Кембриджу

Щоб вступити до цих вишів, абітурієнт повинен володіти рівнем знань, які істотно перевищують середньостатистичні показники. Адже навіть вступні вимоги до Оксбридж (Oxbridge – так одним словом ось уже понад півтора століття з легкої руки письменника Вільяма Теккерея називають ці виші) вище, ніж в звичайних університетах, зокрема, бали після закінчення програм A-level, IB або Pre-U. Співбесіда в виші – це лише частина програми з відбору кандидатів на звання студента. Наприклад, в Оксфорді ще практикують письмові тести, написання есе. Вступаючи на деякі програми, абітурієнти цих двох вишів повинні здати тест, що визначає рівень критичного мислення людини (Thinking Skills Asesssment – TSA). Але в будь-якому випадку нічого неможливого немає, і вступити в ці найвідоміші елітарні навчальні заклади може спробувати кожен.